В основу більшості давніх народних орнаментів покладений ромб як центральна фігура композиції, послідовна комбінація з кількох ромбів або ромбічна сітка. Ця гармонійна геометрична фігура в орнаментальній графіці та вишивці передає три основні образи, пов’язані з побудовою Всесвіту:

1. Ромб як символ будівельного майданчика Творця

   В основу більшості давніх народних орнаментів покладений ромб як центральна фігура композиції, послідовна комбінація з кількох ромбів або ромбічна сітка. Ця гармонійна геометрична фігура в орнаментальній графіці та вишивці передає три основні образи, пов’язані з побудовою Всесвіту:
- визначений вимір або світ як простір для існування і творіння у певних умовах;
- твердь, площина, горизонт у межах об’єму, багатовимірного простору;
- символ і форма порталу – проходу між світами чи рівнями, можливість стрімкої зміни виміру, стану, способу життя при незмінності форми існування.

   Слов’янські геометричні орнаменти – це схеми співіснування і взаємодії конкретних структур у Всесвіті, природі, суспільстві. Розуміючи значення символів і механізми діяльності систем, які ці символи відображають, можна визначити де, яким чином і з якою метою відбуваються певні процеси. Це майже те ж саме, що знайомі нам схеми у техніці чи мапи для мандрівників. Трактувати зміст орнаментів можна дуже образно, красиво, багатослівно, але без знання ведичної символіки людина швидко заплутається в таких поясненнях. Зі знаками орнаментів пов’язані імена Богів, і це надає символіці відстороненість, надмірність святості. А раніше люди просто знали, що Боги управляють Всесвітом в цілому, як ми управляємо призначеними нам ділянками на землі. Імена Богів – це коротко зформульований основний „посадовий обов’язок” кожного з них. У суспільстві відаючих людей не існує низькопоклонства перед надприродними силами-Богами. Існує лише повага, бо відомо, що Боги – наші далекі Предки, попередники наші у Роді, і вони пройшли великий шлях еволюції Душі, наповнили її таким досвідом, який дозволяє керувати Всесвітом. І нам треба рухатися тим же шляхом. А поки що сучасній людині легше сприйняти значення орнаментальних символів через технічну термінологію, тому спробуємо визначити окремі елементи орнаментів як знаки дорожні, навігаційні.

   Контурне зображення ромба символізує тьму, порожнечу, темний космос, щось невизначене.

 

 

   Три ромби один в одному – символ має назву Колодець. Тунель, за яким невідомість. Це попереджувальний символ, яким позначали небезпечні місця.

 

 

   Символ проявленого світу, а також нових рубежів для діяльності, дослідження, власного творіння. Система, що має чіткі межі і міцні опори, але перш ніж поринути в неї, варто з’ясувати, чи підійдуть нам умови існування у цій системі.

 

   Така фігура червоного кольору – символ Світовида (Святовіта), якого називають Богом білого світу. Він забезпечує умови для існування людини, родючість, сприяння у діяльності, пов’язаній з облаштуванням оточуючого простору. Найвідоміший у сучасній історії храм і культ Світовида існували на острові Руяні (нині – Рюген) у Балтійському морі, де знаходився величний град Аркона. 

   Ромб із крапкою по центру під назвою Нове Життя не тільки визначає сприятливі умови, а й виступає символом початку нової діяльності, що матиме позитивні перспективи, або народження дитини чи у космогонічній інтерпретації – вихід до обжитих просторів у Всесвіті.

 

   Цей знак вказує, що засвоєння певної території, простору, сфери діяльності тощо відбулося, ця область підготовлена для подальшого використання і творіння в її межах. Наприклад, художник поґрунтував полотно і встановив його на мольберт або „нульовий цикл” в будівництві завершений. Таким орнаментом вишивали, наприклад, верхню частину рукавів сорочок, адже облаштування світу – це звичайно рукотворний процес.

 

   Символ у вигляді чотирьох ромбів обабіч кутів, створених хрестом у діагональному звороті, називають Макошь. Це жіноча іпостась Велеса – Бога проявленого світу. У міфічній трактовці Макош називають дружиною Велеса і матір’ю людей як форми для втілення Душ в Яві. Вона відає людськими долями і виявляє притаманні жінці якості і обов’язки з облаштування і ладного використання простору, створеного чоловіком для своєї родини. Саме цей образ гармонійно розпланованої ділянки у тверді чи просторі і передає символ.

   Наступним етапом у засвоєнні комфортного для проживання і облаштованого простору постає символізм знаку Засіяне Поле. Він демонструє хист і здібності людини до творчого і плідного використання наданих Богами та Природою можливостей, відтворення і примноження земних благ, статку, досвіду або закладення основ і отримання плодів Духовної праці.

2. Ромб як знак порталу

   Після оволодіння навичками досконалого спілкування з оточуючим світом і творіння у так би мовити горизонтальному напрямку людина прагне нових можливостей, знань і відкриває для себе канали відання, прямує по шляхах зростання, а це вже вертикаль, поєднання свого рівня з більш високим. Саме відкриттю нових перспектив і стрімкому переходу на якісно вищий рівень присвячені ромбічні знаки, що символізують портали. Вони працюють принципово однаково як у розумінні технології переміщення між Світами, так і у сенсі Духовного або творчого підйому. Ми просто не розуміємо зараз, що повсякчас використовуємо ці портали, коли отримуємо натхнення у вигляді образів і знань для творчого втілення. Серед символів такі знаки відрізняє наявність у деяких або в усіх кутах ромбів із зовнішнього боку прямих кутів. Вони ніби створені трохи продовженими сторонами ромбу.

   Основний приклад подібного знаку – так звана Зірка Хреста. Зазвичай її характеризують як символ успіху і досягнення можливостей, але цей знак, як і всі портальні, є лише символом відкриття можливостей, якими ще треба зуміти скористатися. Які саме можливості надаються, сповіщає зображення всередині ромбу. У даному випадку ми бачимо відкритий портал взагалі, при цьому він дозволяє рухатися як у вертикальному, так і в горизонтальному напрямку.

 

   Більш конкретизовані і змістовно насичені символи порталів – це знаки Алатиря, виконані у спрощеному вигляді з ромбічних структур. Тут постає образ не лише відкритого порталу, а й можливостей, які він несе. У представлених варіантах - символіка Нового Життя і Засіяного Поля в центрі композиції. Розташовані по боках структури образно можна сприймати як розширення сфери діяльності, розсування рамок існуючого базового рівня або, навпаки, статичність первинного стану, вичерпаних можливостей перед запропонованими у перспективі новими відкритими вже шляхами. Все залежить від точки зору, оскільки ці знаки об’ємні, і центральний та бокові елементи знаходяться на різних рівнях. Алатирь являє собою дуже складну за технологією і за призначенням структуру. Більш розповсюдженим символом Алатиря є зображення у вигляді восьмикінцевої зірки, яке розглядається в окремій статті.

 

   Знак портальної структури у колі називається Лада або Лад. Він символізує вплив обережної і надихаючої жіночої енергетики, яку слов’янська традиція пов’язує перш за все з образом Лади-Богородиці. В орнаментальній графіці і за своєю суттю коло – символ жінки, ромб або квадрат – символ чоловіка. Але вони настільки взаємозалежні, що подекуди важко визначити витоки наданих цим знакам якостей. Так, у дослідженнях етнографів можна побачити трактування ромбів як, наприклад, жіночих дітородних органів. Таке твердження базується на вивченні різних видів жіночої одежі, рясно прикрашеної усілякими ромбічними фігурами. На одежі молодої жінки ромби представлені у складних конфігураціях, серед них переважають так звані „репеї” – ромби з розгалуженням по сторонах та кутах. Символізм відкритих порталів і готовність до взаємодії зі світом демонструє сили і творчі та фізичні можливості жінки. В залежності від віку жінки змінюються орнаментальні характеристики одежі у бік спрощення символів, орнамент втрачає яскравість кольорів. Жінки самі визначали, коли і як підкреслити символічно свій фізичний стан. У похилому віці з втратою фізичної активності наступав час поміркувати про Душевні надбання і подальший шлях Душі до іншого світу, символом якого, як зазначено вище, виступав лаконічний контурний ромб. Як приклад насиченої орнаментальної символіки можна привести поньову молодої жінки, створену у 1 половині 19 ст. в Орловській губ.

 

   Символи, в яких згори і знизу прямі кути, а продовжені сторони ромбів знаходяться по боках, відображають портальний зв’язок з відкритим вертикальним каналом, тобто поєднання верхнього і нижнього рівнів. Подібний знак відтворений у символі Водяного – духа води. Ламані лінії – знаки води. Вони існують також окремо і мають назву Води Мари. Вода – універсальний носій інформації у Всесвіті. Вона вкрай необхідна для нормальної життєдіяльності у явному світі, але не є сприятливою стихією для постійного існування в ній людини, може нести небезпеку. Води Мари таким чином вказують на залежність від води і застерігають від безглуздого її використання, необережного ставлення до її руйнівних сил, проводять межу, якою відає Мара як регулююча сила, що переводить матерію в енергію. Символ Водяного з відкритою портальною структурою, всередині якої порожнеча невизначеності. Згадайте, наприклад, процес творіння, описаний у першій главі Біблії. Саме задля стабілізації всесвітньої структури Бог створив Твердь, що відокремила воду, яка над Твердю, від води під Твердю, розділив воду як інформацію і як стихію, визначивши її стан і вплив у сприятливому для живого світу вигляді.

 

   Поєднання портальних структур з відкриттям каналу у горизонтальному напрямку, тобто в межах певного рівня Всесвіту або сусідніх з ним рівней з подібними умовами, знаходимо в ємкому і об’ємному символі Купали. Це не просто знак Бога Купали, а скоріше схема впливу його енергетичної іпостасі на людей і світ Яві в цілому, яка досягає найвищого прояву в середині літа, триває на максимумі цілий місяць після літнього сонцестояння. В цей час усе живе в природі насичується велетенською ярою силою і має найбільшу власну енергетику. Трави, зібрані на початку липня, мають найсильніші цілющі властивості. Зараз набирає обертів суперечка між прихильниками давньої Віри, коли саме святкувати Купалу – у дні сонцестояння в червні чи 7-9 липня, як досі заведено у багатьох слов’янських землях. Тож зазначимо, що період впливу купальської сонячної сили до середини липня послідовно і гармонійно насичує землю і потенційно протистоїть зимовому періоду від кінця грудня до середини січня, коли наш світ очищують енергії з негативним знаком і все навколо омиває „мертва вода”, вбираючи в себе будь-які негаразди.

   Кажуть, що в Купальську ніч Навь проникає на землю, і саме це демонструє знак Купали – портал відкривається у процесі взаємодії людей і обрядового дійства, що пов’язує чоловічі і жіночі енергетичні прояви. Це показано на тлі контуру ромбу, який символізує Навну область, а до її проявів в нашому житті люди ставляться з обережністю. Саме в ці чарівні часи можна отримати прозріння, побачити майбутнє і одержати новий шлях у житті зі сприянням і заступництвом вищих сил. Недарма в Купальську ніч молоді люди обирають собі пару і шукають свою Папороть – прохід для втілення мрій і бажань. Разом із портальним ромбом в центрі символу Купали ми бачимо над ним і під ним такі ж за розміром ромби, що створюють ланцюг. Це знак відкритого наскрізного каналу між всіма трьома рівнями Всесвіту – світами Яві, Наві і Праві. В орнаментальній символіці цей знак представлений окремо і має назву Громовик. Він пов’язаний із діяльністю іншого Бога у слов’янському пантеоні – Перуна.

   Глибокий підтекст мають прості на перший погляд знаки, що передають схему розподілення енргопотоків у ситуації, коли певна структура була спрямована до порталу, але він не розкрився і потоки відбилися. Перший знак – напрямок знизу догори з наступним відкатом. У другому символі була спроба достукатися до нижньої системи, можливо навіть простягнути руку допомоги, але унизу не зрозуміли чи не сприйняли.

   Варіантом таких символів є Сокира Перуна. Цей знак красномовно попереджає: „Не лізь, куди не просять!”. Це стосується і самовпевненої людини, яка без необхідної підготовки намагається сягнути у таємні області знань, підкорити земні висоти, отримати нагороду, на яку не заслуговує тощо. Цей же знак відтворювали на зброї і захисних обладунках воїни, щоб ворог розумів – хто до нас з мечем прийде, від меча і загине. На українських землях символ часто називають Берегиня. Саме так, бо він оберігає від необміркованих кроків і від ворожого посягання.

3. Ромбічні фігури як комунікаційні символи

   Ім’я Бога Перуна, записане давніми рунами , розкривають як „Путь Єсть Ратна Утіха Наша”, узгоджуючи з назвами рун. Перун відомий, перш за все, як Бог воїнів, ярої енергійної сили, активності, відваги. Сьогодні під словом Рать розуміють битву, військову майстерність, світле воїнство. Між тим, за образами давньослов’янської мови, РаТь – це спрямування могутньої енергії першотворця РА у Твердь як визначену для певної діяльності область. Таким чином, Перун створює шляхи і вказує напрямки руху, забезпечує взаємодію різних структур і світів. Ці шляхи спроможні здолати лише сильні і впевнені люди, тож впливу та заступництву Перуна підлягає не стільки військова сила, яку, звичайно, іноді необхідно застосувати, а всі якісні характеристики людини, здатної підкорювати простір і час.

   Всі орнаментальні знаки, пов’язані з ім’ям Перуна, символізують вихід назовні, за існуючи межі. Найпоширеніші з них представлені ромбами, з боків яких існують три і більше короткі смуги, перпендикулярні певній стороні ромба. Такі фігури мають назву Репей (репейник, ряпьё). Це слово раніше писалося через літеру Ять - РПЕЙ, вона надавала образність поєднання різних структур, як вірогідну можливість досягнення мети, отримання бажаного. У деяких історичних джерелах, присвячених прадавній землі Гіпербореї, згадуються Репейські гори. Саме через них, як єдину переправу, твердий надійний шлях виходили люди до нових територій, поки Гіперборея потопала у Північному океані через страшну геокліматичну катастрофу. Тож гори, що стали зв’язуючою ділянкою, мають невипадкову назву, під якою дослідники сьогодні розуміють Урал або Північні ували.

  Репеї зустрічаються у різних варіаціях, в оточенні інших орнаментальних мотивів. На представленій ілюстрації досить прості у сприйнятті знаки – символіка Макоші у поєднанні із Засіяним Полем, і ця показана в центрі структура єднається через можливості Репею з подібними собі і оточуючим світом взагалі. Перед нами чудовий жіночій орнамент, який використовували у середній частині поясної одежі, на поясах, у верхній частині рукавів.

  До репейних символів відносять досить різні знаки, що мають вздовж ромбічного контура „гребінку” з прямих смуг чи загнуті ніби гачки фігури. У деяких регіонах їх прямо називають Зірками Перуна. Що представляють собою ці колоритні гребінці? Звичайно, що в образному сенсі саме вони надають орнаменту символізм комунікації, зв’язку між різними структурами, але вони не просто символічні – це цілком конкретне відображення існуючих засобів і процесів передачі енерго-інформаційних потоків. Всесвіт – грандіозна і досконала оптична система, в якій відбиваються і передаються в усіх напрямках будь-які енергії, образи і навіть цілісні об’єми. До розуміння деяких принципів функціонування цього велетенського калейдоскопу сьогодні різними шляхами приходять дослідники, створюючи теорії паралельних світів і голографічного Всесвіту, а наші давні Предки знали це завжди і навіть відображали у вигляді орнаментів. Тож у гребінці Репеїв нам показана наявність певного випромінювання, можливість і готовність системи, розташованої всередині ромбів, приймати та передавати ці види енергій. Форма правильного ромбу повсюдно представлена у нашому просторі, що має чотири виміри – висота, ширина, глибина і... час. Тобто ця форма є істотною для такого простору і народжена цими чотирма вимірами.

  З точки зору семантики орнаментів прямі гребінки можуть вказувати як на існування зв’язку між зображеними системами, так і на його потенційну вірогідність у перспективі. Загнуті елементи по краях ромбів – це міцний встановлений зв’язок і навіть певні обмеження, які він несе із собою у вигляді необхідності підлаштовуватися під особливості прийнятної, подібної але все ж таки сторонньої системи. На приведеному нижче орнаменті з чуваського сурпана показана саме така міцна взаємодія, створення локальних закріпів, зображених білим і червоним контурами.

 

  Процес єднання окремих просторів чи світів наочно демонструє символ Світове Древо. Структури, що єднаються через перехрестя портального переходу, мають С-подібну форму. Це частини ромбів, які перетинаються, створюють ромбічний портал і за ним відкривається новий простір з символікою підготовленої до засвоєння території. При цьому згори і знизу виникають ті самі репейні гачки, що одночасно несуть значення інформаційно забезпеченого процесу. Це відомий вже нам зигзаг Вод Мари, і в ньому відображення стихійності сил природи та невпинного плину часу, який існує тільки при наявності руху.

 Такий С-подібний символ, зображений окремо, є знаком Місяця – структури, що ретранслює енергії з космосу на Землю, трансформує їх у певному діапазоні, пов’язаному з Навними областями Всесвіту. Саме тому Луна виступає постачальником негативних потенціалів, властивих жіночій суті (Інь), на відміну від ярої, позитивної енергії (Ян), символом якої у нашій системі є Ярило-Сонце. Графіка знаку – незамкнений ромбічний контур – означає часткову причетність до світу Наві, який в орнаментальній структурі передає пустий контурний ромб. Луна як супутник Землі, ночі, темних сторін у культовій обрядовості зазвичай викликає в людях занепокоєння чи навіть містичний страх. Треба розуміти, що саме з Навних світів також надходить натхнення, творча енергія, допомога у цілительських справах і багато життєвоважливої інформації, а негативна енергія звільняє від болю, запалення, вбирає все зайве, надлишкове. Все це підкреслює також знак Місячний Хрест. В центрі символ поглинаючої структури – суцільно зафарбований ромб. Розташовані по кутах репейні системи вказують на функції Місяця як комунікаційного пристрою. Цей знак трактують іноді як символ постійної зміни фаз Місяця, відображених свастичним рухом у зустрічних напрямках.

  Комунікаційна символіка включає також знак Орепей. Він представлений парними двоконтурними ромбами, що знаходяться поряд. Орепей позначає ту стадію процесу, коли єднання ось-ось відбудеться, або навпаки, коли дві сумісні нещодавно структури повинні відокремитися. Знак, наприклад, нагадує злиття або розділення клітин, знайоме нам з біології. У літературі чи в описах сучасних вишиванок нерідко назву Орепей застосовують до символів Репеїв, бо назви співзвучні, а принципової різниці між цими поняттями зараз не знають. Нижче показані Орепеї в орнаменті з рукава сорочки молодої жінки (Воронезька губ.). Вишивка насичена символікою родючості, отримання плодів від землі і збільшення родини, єднання з різними проявами явного світу. Орепей у цьому контексті визначає позитивність такого зв’язку.

 

  Використання репейної символіки у декоративному оздобленні одежі і предметів побуту вказує на відкритість людини, її прагення до співпраці, бажання отримати потрібний досвід через спілкування, засвоєння нових сфер діяльності. Звичайно, для створення семантики орнаментації власної одежі необхідно ретельно визначити бажані комунікаційні напрямки і відповідні їм сполучення знаків. Точне відображення в орнаментальній символіці поставленої мети дозволяє досягти її швидко та ефективно. Знаки-репеї недоречні на подолах одежі, через які відбувається контакт з низьковібраційними енергіями, і взагалі в тих місцях, що повинні бути захищеними від будь-якого стороннього втручання.