Алатир – найпоширеніший символ у слов´янській орнаментальній графіці, зустрічається на виробах декоративно-прикладного призначення багатьох народів північної півкулі, які в тій чи іншій мірі успадкували давні ведичні знання. Значення символу розкриває його назва за умов вивчення і сприйняття слов´янської мови у всій різноманітності існуючих нині говорів і діалектів як системи кодованих багатьма засобами відомостей про устрій Всесвіту, фізичні та енергетичні процеси, що в ньому відбуваються. У багатьох давніх мовах світу літера і звук „А” мають сакральне значення як образ і звукова вібрація Бога, але тільки слов´янська мова відкриває глибинну суть цієї літери через її назву „Азъ” – Вище Божественне втілення на Землі („Земля” – назва літери „З”). Тобто Азъ – це початок, виток, автор, першотворець, і ми досі використовуємо вислів „почати з азів” – базового, визначального рівня. Літера „Л” називається „люди”, всі слова, де вона зустрічається, мають відношення до людської форми існування.

   Таким чином, сполучення „АЛА” – це замкнутий, постійний енерго-інформаційний обмін між людиною і тим зовнішнім джерелом, яке вона обирає для спілкування. Це може бути об´єкт вивчення чи творчого натхнення, якому ми присвячуємо значний час свого життя, або інша людина, з якою пов´язані тривалі енергетично насичені стосунки. І, звичайно, це іпостасі Богів, до яких постійно звертаються віруючі люди. Закінчення слова „тир” походить від поняття „тирити” – отримувати, пізнавати, засвоювати. Згадайте „Богатир” – той, хто отримує від Бога Шлях, або простіше – той, хто пізнає Бога.

   Тож Алатир – це система, що допомагає спілкуванню з певним джерелом, перетіканню і накопиченню енергій або інформації, цікавих і необхідних як для людини, так і для визначеного стороннього джерела. Подібні системи неодмінно включають в себе те, що сучасні люди, обізнані у фантастичній і науково-популярній літературі, знають як портали – комунікаційні структури. Крім того, Алатир передбачає наявність акумулюючих функцій.

   Найвідоміший приклад подібних природних пристроїв – камені-Алатирі. Це не казковий або міфологічний образ. Досі на слов´янських землях знаходять багато таких великих каменів, розташованих у так званих „місцях сили”, які зараз визначають вже й науковими методами та спеціальними вимірювальними приладами. Лежать ті камені з незапам´ятних часів, зберігаючи віками накопичену енергію. Її віддали у давнину люди, яких вже не має на світі, а енергія відчувається і діє на всіх, хто з таким каменем зустрінеться. На когось вона діє благотворно, виліковує від хвороб, надихає силою, інші ту ж саму енергію сприймають як негативну, бо їхній духовний потенціал низький, а енергосистема не спроможна приймати діапазони, закладені в Алатир.

   Такі камені були і залишаються своєрідною „касою енергетичної взаємодопомоги”. Розташування каменя й енергетичний діапазон, в якому він працює в залежності від властивостей мінералу, визначався жрецями, а люди лише наповнювали його частиною своєї енергії, щоб у скрутний час хвороби чи печалі підживитися від цього чистого невмирущого джерела або подарувати свою силу іншим, які мають в цьому потребу. Слід зазначити, що „АЛ” в давніх образах трактується як максимальна концентрація речовини чи енергії, в англійській мові зараз існує слово „all” – все. Камінь є найщільнішою структурою на землі, і старовинні назви деяких мінералів, як і саме слово „мінерАЛ”, передають це сакральне сполучення: мАЛахіт, опАЛ, найтвердіший камінь АЛ-МА-З, що значить „концентрована матерія Землі”. У назвах горних масивів теж нерідко звучить „АЛ” – УрАЛ, АЛтай, АЛьпи, АЛатау та інші.

   1Розповсюджений в орнаментах символ Алатир представляє собою геометричну композицію з восьми ромбів, спрямованих одним з кінців до спільного центру. Його порівнюють з квіткою чи зіркою, і в цьому немає суттєвої помилки, бо кожна жива квітка на земному рівні чи зірки і сонячні світила на рівні всесвітньому виконують однакові функції ретрансляції певних видів енергій, виступають порталами між різними світами. Разом з тим, форма символу Алатир є проекцією на плоскість кількох вузлових елементів реально існуючої системи порталу, що в принципі досліджена і описана сакральною геометрією і була відома нашим Предкам набагато краще, ніж сучасним науковцям. Вони тепер лише підступилися до окремих таємниць, наприклад, системи пірамід, що послідовно і ритмічно накрила всю планету тисячі років тому. Щоб зрозуміти, як здійснюється проекція і народжується символ Алатир, необхідно засвоїти певні знання, ті самі ази геометрії Всесвіту, тому зараз зупинимося лише на окремих поняттях.

   2Слово „космос” вважають грецьким, між тим слов´яни завжди називали жіноче волосся космами, бо саме жінка легко виходить на зв´язок з навними областями через довге, належним чином прибране волосся, використовує його як антени. Та справа навіть не в цьому. У побудові кожного зі світів Всесвіту ведичні знання вирізняють такий важливий елемент як вісь світу. На площині її зображували у вигляді восьмикінцевого хреста (див. малюнок), а в просторі ця вісь складається з двох пірамідальних конструкцій, спрямованих до одного центру верхівками. Російська мова зберегла назву „ось мира”, тому і назва числа „8” раніше звучала як „осьм”, наприклад, осьмушка, осьмица. Українська „вісімка” – це теж вісь мира. Саме мира, бо його українська назва „світ” – це дещо інше. Спеціально створена плутанина слов´янських мов наробила багато шкоди, а тепер ще й призводить до ворожнечі між 3братніми слов´янскими родами, які мають одне мовне коріння. Тільки недолугий, затьмарений ворожою пропагандою розум може презирливо ставитися до розбіжностей у сучасних мовах наших народів, хоча правильно називати їх не мовами, а своєрідними діалектами. Якщо тепер поєднати всі слов´янські діалекти, ми отримаємо майже в повному обсязі саме ту чисту і величну праслов´янську мову – коди Богів.

   У слов´янській орнаментальній традиції форма Алатиря покладена в основу кількох своєрідних символів, кожен з яких повя´заний5 з найвищими іпостасями Богів. Перший з них Хрест Сварога – Творця Всесвіту. Зараз нерідко зображують Алатир, що має однакові кути між ромбами, тоді не має значення, як його розвернути. Ізконна графіка представляє саме хрестоподібну структуру, по краю якої глибина кутів чергується. Якщо такий символ має чітко вертикальні і горизонтальні перетини, він сприяє чоловічий енергетиці, а зображений у діагональному розвороті є жіночим символом, пов´язаним з могутніми захисними енергіями Праматері Лади-Богородиці. Відповідно на одязі дорослих чоловіків відтворювалася символіка Сварога, що зумовлювало надходження творчої енергії, духовних сил і натхнення для побудови міцної родини і створення власного життєвого простору. Енергії Алатиря у жіночій іпостасі притаманні вишивкам на жіночих і дівочих сорочках. Вони надають заступництво Лади-Матері, допомагають народжувати і ростити здорових дітей, підтримувати лад у родинних стосунках і в господарській діяльності, спілкуватися з вищими світами.